Метод посадки томатів з срср

Пригадую, як після 4 курсу, коли вчилася в інституті, нас відправили на прополку томатів. У СРСР це була поширена практика. Справа була під Красноярськом. Начебто досі є селище Теплиці, де вирощували різні овочі. У моїх родичів, які жили в самому Красноярську, в той час помідори росли тільки в теплиці, а там – прямо в поле. Спека стояла дика, а умови проживання були жахливими. Не було навіть душа помитися після роботи, їдальні теж не було. А пололи ми цілий день під палючим спекою. Заїдала мошка і комарі. Більшість не витримали і втекли. У той час було строго і справа дійшла до відрахування. Але я не про це, а те, що помідори, посаджені у відкритому полі, обходилися без води.

Тоді я особливо не замислювалася про це, тепер же, займаючись городом більше 20 років, розумію, що цей факт повинен був мене повергнути в шок. А найцікавіше, що помідори не тільки росли міцними і здоровими, вони ще й червоніли на кущу. А їх всього лише саджали у вологу землю і більше не поливали. Вдома не червоніли, а там дозрівали. Смак звичайно залишав бажати кращого, так тоді і не було такого неймовірного асортименту, як тепер. Вже багато пізніше я дізналася про метод Олексія Олексійовича Казаріна, який був звичайним механізатором, без спеціальної освіти. Городник з 40-річним стажем, яка мислить нестандартно і любить експериментувати.

Не поливати

Суть методу полягає в тому, щоб звести до мінімуму поливи помідор. Природно це працює тільки у відкритому грунті і теплиць не стосується.

Пояснює він це так: в умовах, які ми створюємо своїм рослинам, поливаючи їх щотижня, у коренів немає стимулу розвиватися. І такий стан речей триває аж до плодоношення, оскільки і вологи та харчування на цій стадії цілком вистачає. І лише в період масового зав’язування плодів, коренева система починає розростатися в пошуках додаткових поживних речовин. А ні коренів, ні хорошого верху. Урожай не добираємо, дозрівання затягується.

А ось якщо проявити силу волі і не поливати помідори, коріння почнуть розростатися в пошуках вологи задовго до формування зав’язей. І ми матимемо потужну кореневу систему, яка здатна живити і зростаючі стебла, і забезпечити налив плодів.

Про це говорить і Бублик Б. А – радянський математик і професор, який після виходу на пенсію став висококласним майстром экоземледелия.

Він говорить про те, що у рослини існують спеціальні водяні коріння, в обов’язок яких входить добування води.

Результат частого поливу

Борис Андрійович розповідає, що розсада була посаджена прямо, а в результаті частих поливів корінь загнувся до води, оскільки необхідності рости вглиб не було. Тому пропонує скористатися старовинної рекомендацією. У момент посадки в лунку потрібно наливати не 1-2 літри води, а відро. Щоб у глибині її було більше, ніж на поверхні. Два літри зроблять вологою землю лише в орному шарі, а внизу буде сухо. Корінь на це зреагує.

Тому наливаємо у лунку відро, садимо, мульчуємо і забуваємо до самого плодоношення. Тоді вже можна буде поливати вихований помідор, оскільки коренева система сформована правильно.

А що ми спостерігаємо при частих поливах? Трохи сонце пожарче, листочки на наших томатах пов’яли. І ми скоріше знову біжимо поливати. Колір зіб’ємо, пилок змиємо, а в результаті біля коренів то занадто сухо, то дуже волого, чого на глибині не трапляється. Тому поливати потрібно не більше 3-4 разів за літо, тоді ви будете з хорошим урожаєм, а плоди будуть дивитися прямо на кущах.

Як би ви не садили помідори, або лежачи за Казарину, або квадратно-гніздовим способом, про який докладно я писала , не робіть з рослин наркоманів і вони вас обов’язково порадують небувалим урожаєм.

Процвітання, родючості, багатих врожаїв і здоров’я!